м. Кам’янець-Подільський. Головний корпус університету.

Побудована в XIX столітті для потреб технічного училища будівля спочатку планувалася як навчально-адміністративна, що повною мірою було використано, коли в 1913 році розглядалося питання про розміщення учительської семінарії в цих стінах.

А вже через п’ять років, на зорі нових часів, коли після революції 1917 року була оголошена незалежність України, за дорученням міністерства освіта молодої держави на базі училища в 1918-му був утворений один з перших університетів на Поділлі. На чолі його став видатний український вчений, політичний і релігійний діяч Іван Іванович Огієнко (1882 – 1972).

Після 1920-ого, коли все Поділля стає невід’ємною частиною величезної держави на ім’я СРСР як складова Української республіки, Кам’янець-Подільський державний університет не одного разу змінить свою назву і напрямок навчання у зв’язку з новими реаліями країни рад. У 1997 році закладу було надано статус Національного університету, в якості якого він продовжує діяти й донині, будучи на зорі нового тисячоліття гідним послідовником традицій закладених у ХХ столітті.

Риси домінуючого в архітектурі адміністративно-навчальних будівель в кінці XIX – початку ХХ століть еклектичного стилю чітко простежуються в образі колишнього технічного училища Кам’янця, де французьке рустування (хоча і жолобками різної ширини) оперізує перші два яруси будівлі, а лопатки під коринфським ордером, що членують попарно вікна другого і третього ярусів, є їх своєрідними зв’язувальними ланками, де в просторовому обсязі використані як арочні, так і прямокутні віконні контури, а лобові профільовані карнизи ненав’язливо ділять простір на складові, та лиштви з замковим каменем підкреслюють центр симетрії.

Спочатку спроектована як триповерхова, будівля Національного університету в 1960-ті роки обзавелася четвертим поверхом, який дещо відрізняється від основного периметра аскетичністю обробки, головну домінанту якої становить барельєфне зображення на фронтоні над центральним входом, хоча наслідок перебудов і було втрачено зубчасте членування лобового карниза колишньої будови. Пам’ятка історії і архітектури

Джерело