Пам'ятник Никифору Єпіфанію Дровняку в м.Львові

Никифор Єпіфаній Дровняк (1895 — 1968) — польський і український художник-примітивіст.

Народився в м.Криниця на Лемківщині (Польща). Його мати була глухонімою, батько невідомий. Провів життя в крайній бідності, його сприймали як ненормального. Був недорікуватий, майже неписьменний. У 1930 його роботи відкрив художник Роман Турин, який показав їх у Парижі, зробивши відомими в польській художній колонії (Юзеф Панкевич та ін.). Напередодні війни стаття про Никифора з'явилася в журналі "Аркади", його роботи були показані на виставці у Львові, але долю художника це не змінило.

Був депортований у 1947 в ході примусового масового переселення українців (так звана "Операція Вісла"), але зумів повернутися. В 1949 році його роботи були експоновані на виставці у Варшаві, в 1959 — в паризькій галереї Діни Верні, інших галереях Західної Європи. У 1960 за допомогою художника Маріана Влосинського велика ретроспективна виставка робіт Никифора була з успіхом показана в Державному музеї образотворчого мистецтва у Варшаві.

Лікувався від застарілого туберкульозу в санаторії в Фолюше, де і помер. Похований на Криницькому кладовищі.

Залишена Никифором спадщина величезна, в ньому налічують до 40 тисяч робіт. В даний час його визнано одним з найбільших наївних художників. Його роботи знаходяться в різних художніх зборах, більшість — у регіональному музеї міста Нови-Сонч і в музеї Никифора в Криниці (відкритий в 1995 році).

У травні 2006 року в скверику біля Домініканського собору встановили оригінальний бронзовий пам'ятник художнику. Вказівний палець на лівій руці, занесеного над головою, і ніс відполіровані до блиску. По новоствореному львівському міфу Никифор виконує одне бажання в день, потрібно лише потриматися за піднятий вгору палець (хто не дістане до пальця - може потриматися за ніс - як рівноцінний варіант). Тому охочих цілий день хоч відбавляй.
Автор пам'ятника – скульптор Сергій Олешко.

Посилання на джерело тексту 1, посилання на джерело тексту 2.