Пам'ятник Адаму Міцкевичу в м.Львові

Пам'ятник Адаму Міцкевичу.

Пам'ятник Адаму Міцкевичу або Колона Адама Міцкевича - історико-культурна пам'ятка центральної частини Львова, що знаходиться на площі, що носить ім'я поета.

Адам Бернард Міцкевич (1798 — 1855) — білоруський польськомовний поет, політичний публіцист, діяч білоруського та польського національно-визвольного руху. Справив великий вплив на становлення польської і білоруської літератури в XIX ст. В Польщі вважається одним з трьох найбільших польських поетів епохи романтизму (поряд з Юліушем Словацьким та Зигмунтом Красінським).

Ідея спорудження пам'ятника Адамові Міцкевичу висувалася польською громадськістю Львова відразу ж після смерті поета. Однак ця ідея була реалізована набагато пізніше, після того, як в останній третині XIX століття викристалізувався культ Міцкевича як національного генія польського народу.

10 грудня 1898 року, в рік 100-річчя з дня народження поета, були оголошені результати конкурсу, в якому брали участь 28 проектів спорудження пам'ятника у Львові. Переміг проект Антона Сулими Попеля, який втілив концепцію письменника Адама Креховецкого: оригінальність полягала в тому, що пам'ятник мав форму колони, і цим відрізнявся від монументів Міцкевичу у Варшаві і Кракові (обидва — 1898). На остаточний проект мабудь вплинув віденський пам'ятник Міцкевичу (1896): у постаті поета був повторений жест правої руки, що застигла в повітрі. Саме цей жест зв'язав у львівському пам'ятнику фігури поета і ангела, злітаючого з лірою. Діагональний ритм композиції підкреслять пересічними прямими: ліве крило ангела — ліра — драпірування плаща поета; праве крило — нога ангела. Діагональний ритм композиції підкреслять пересічними прямими: ліве крило ангела — ліра — драпірування плаща поета; праве крило — нога ангела. Вертикалі (торс — драпірування ангела, фігура поета) в поєднанні з діагоналями створюють композиційну гармонію скульптурної пари.

Колона Міцкевича повинна була знаходитися на кордоні Марійської (інакше — Мар'яцької, нині пл. Міцкевича) площі та Гетьманських Валів (проспект Свободи), де вона б інакше сприймалася в просторі, знаменуючи початок головної алеї та створюючи вісь колона — Оперний театр. У 1903 році вже проводилися земляні роботи, готувалася укладання фундаменту під гранітні блоки, коли розлилася ув'язнена в цьому місці під землею Полтва. Річка змусила прийняти радикальне рішення перенести місце будівництва колони Міцкевича в центр площі, де вже перебували фонтан і скульптура Богоматері. З побоювань нового розливу Полтви на місце будівництва звозилось багато піску з-за чого деякий час площа називали «львівської Сахарою».

Колона була виконана з граніту, видобутого неподалік від Мілана. Нині, покрита зеленуватою патиною, скульптурна група вдало поєднується з фоном матеріалу колони, м'яким, охристо-рожевим з зеленим відтінком. Висота пам'ятника 21 метр, фігури Міцкевича — 3,3 метра. Язики полум'я на вершині колони позолочені.

Відкриття 30 жовтня 1904 року пам'ятника мало велике національно-культурне значення для польської громади Львова.

Посилання на джерело тексту 1, Посилання на джерело тексту 2.