Свято - Тихвинский женский монастырь

Свято-Тихвинський жіночий монастир

Свято-Тихвінський жіночий монастир Дніпропетровська є єдиним монастирем, який знаходиться в обласному центрі.
В 1867 р. була утворена Єкатеринославська жіноча громада, а перетворена в монастир в 1877 р.

Розташування: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 171.

11 травня 1869 р. закладено величний храм. Цьогож дня видана і храмотворна грамота на це.
14 лютого 1877 р. вийшла постанова Уряду за № 132 «Про перейменування Тихвінської жіночої громади Єкатеринославської єархії в Тихвінський жіночий гуртожитній монастир».
Після закриття Свято-Тихвінського жіночого монастиря в 1925 р. в монастирських приміщеннях відкрито школу-інтернат для дітей-інвалідів, сиріт і дітей репресованих батьків. З початком війни 1941 р. діти з інтернату були евакуйовані далі в тил.
Під час окупації Дніпропетровська в 1943 р. почалось відродження Свято-Тихвінського жіночого монастиря.
5 серпня 1959 р. Свято-Тихвінський жіночий монастир неочикувано закривають.
З 1994 р. розпочало відновлюватись життя обителі, в стінах колишнього Самарського Свято-Миколаївського пустинного чоловічого монастиря в Новомосковьску, де на той момент розташовувався інтернат для дівчат з розумовими відхиленнями.
В листопаді 1997 р. Тихвінський жіночий монастир з усіма прилеглими спорудами переданий у власність Дніпропетровскої єпархії УПЦ.
26 травня 1998 р. обитель зареєстрована як Свято-Тихвінський жіночий монастир Дніпропетровська. 8 грудня 2000 р. в храмі написана перша ікона – Покрови Божої Матері.
11 квітня 2001 р. встановлений центральний купол. З жовтня 2002 р. при обителі розпочала діяльність недільна школа.
За своїм статутом Свято-Тихвінський монастр - гуртожітній: загальне життя, загальна молитва, загальна праця і трапеза. Монахині мешкають в двох корпусах, розташованих на території монастиря. У кожної монахині є своя келія, де вона молиться, вдосконалює читання святоотецьких книг, рукоділлі.
На території монастир відновлена теплиця, планується ближчим часом будівництво будівлі хрестилні і будиноска священника. На території, що раніше належала монастирю, збереглись залишки фундамента зруйнованого Свято-Тихвінського собору.
Багато людей приходить в обитель, щоб помолитись перед чудодійним образом Пресвятої Богородиці. Тихвінська ікона Божої Матері – справжнє джерело радості, втіхи, зцілення, життя, всіляких духовних благ.
Настоятельниця Свято-Тихвінського жіночого монастиря – ігуменья Зосима (Сварчевська Зинаїда Василівна).
Джерело.