Пам’ятникТарасу Шевченко у Нікополі

Тарас Шевченко перебував у Нікополі у1843 році. Документів чи споминів небагато. Читаючи Шевченкові твори можна зрозуміти, що він зустрічався з ще живими козаками Микитської Січі. Записував їх розповіді та легенди. Ще в ранніх поетичних творах він оспівував Запорозьку Січ. Варто назвати хоча б такі твори, як «Тарасова ніч» (1838), «Перебендя», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Гайдамаки» (1841), «Гамалія» (1842). У них поет створив героїчно-романтичні образи запорожців Івана Підкови, Тараса Федоровича (Трясила), Максима Залізняка, інших прославлених сподвижників. До речі, у творах, друкованих в знаменитому «Кобзарі», запорозькі місцевості згадуються: сама Січ — 16 разів, Запорожжя — 7 разів. Також він чув про місто від Жуковського, який багато зробив, щоб врятувати Шевченка від кріпацтва. Жуковському, який подорожував по Україні з майбутнім імператором Олександром ll, сподобалось місто і вони відстояли обідню в Свято-Покровській церкві в 1837 році.

На декількох картинах, намальованих Шевченком зображені краєвиди Нікопольського краю – Дніпро, кургани, церкви.

На честь Шевченка названо одну з центральних вулиць міста, яка проходить від залізничного вокзалу до Дніпра та встановлено пам’ятник.

 Джерело