м. Кам’янець-Подільський. Православний храм Петра і Павла.

Ця церква найбільш проста з усіх церков Старого міста. Зовнішній її вигляд відрізняється такою простотою, яка може тільки граничити з убогістю - дах низький, стіни укріплені важкими контрфорсами, а в середині вона темна. По кліровим відомостям ця церква споруджена в 1580 році. Дата ця встановлена випадково: в 1884 році робили прибудову до цієї церкви дзвіниці і розширяли церкву з західної сторони. Під час цих робіт був знайдений на дерев'яних косяках напис, який свідчить про те, що ця церква була побудована в 1580 році. Проте цей напис не зберігся і не має ніякого документального підтвердження.

Перші ж документальні свідчення про Петропавлівську церкву відносяться до кінця XVI ст. Є відомість, що в 1591 році цій церкві був принесений в дар будинок кам'янецьким міщанином Іваном Селецьким. В період турецького панування церква Св. Петра і Павла була віддана римо-католикам для здійснення своїх богослужінь. В XVIII ст. Петропавлівська церква була уніатською і з цього часу, вона, окрім основного престолу має ще два малих "алтарика" - один в ім'я Св.Миколая, а другий - в честь великомучениці Варвари.

В той же період при Петропавлівській церкві існувало три братства: - старше Петропавлівське, затверджене львівським уніатським єпископом Афанасієм Шептицьким в 1736 році; жіноче - в ім'я святої великомучениці Варвари, затверджене в 1737 році і молодше - в ім'я Св. Іоанна Хрестителя, затверджене в 1754 році. В 1795 році ця церква була перетворена на православну. В кінці XVIII ст. стіни укріплені контрфорсами. В 1834 р. до західного фасаду прибудована дзвіниця в стилі класицизму.

Кам'яна, тричастинна, триконхова. Мала вежу над бабинцем. Прямокутний в плані неф з двома напівкруглими конхами завершено на сході напівкруглою апсидою. Перекриття нефа і притвору - півциркульні склепіння з розпалубками. В інтер'єрі збереглися фрагменти фресок XVI в. Пам'ятник відноситься до нечисленної групи триконхових храмів, що відбивають важливий період у розвитку української архітектури та творчі зв'язки з Молдавією.

Джерело