м. Краків. Костел отців кармелітів «На Піску».

Один з улюблених храмів жителів Кракова, в якому отці кармеліти зберігають два чудотворних образи Богородиці – «Шкаплерну» і «Пісочну», яку також називають «Краківською госпожою». Її образ був написаний прямо на стіні костелу невідомим ченцем наприкінці XV століття. За легендою, під час роботи автор раптово отримав інше завдання. Він припинив роботу, а коли повернувся до неї, образ на стіні був повністю виконаний.

Згідно легенді, перший храм на цьому місці побудований у ХІ столітті на кошти князя Владислава Германа в подяку за чудесне зцілення. Нібито Матір Божа прийшла до нього уві сні і порадила знайти місце за краківськими воротами, де на піску ростуть фіалки. Компресами з піску вилікували хворого правителя і він наказав побудувати храм. Але немає ніяких досліджень і документів, які б підтвердили цю легенду і існування костелу у романському стилі.

У дійсності будування храму пов’язане з монархами св. Ядвігою і Владиславом ІІ Ягелло, які наприкінці XIV століття наказали побудувати костел. Будівництво почалось у 1395 році. Через два роки храм був переданий ордену кармелітів, які прибули з Праги. Готичний костел був суттєво пошкоджений у 1587 році під час облоги Кракова імператором Максиміліаном Габсбургом і відновлений на кошти Анни Ягеллонки. В черговий раз постраждав під час шведської навали і був перебудований у стилі бароко у другій половині  XVII століття. Реставраційні роботи проводились у 1929-1939 роках і у 1983 році. З 1997 року костелу надано статус малої базиліки. 26 березня 1931 року храм внесений до реєстру пам’яток культури Малопольського воєводства (№ А-84).

 Фасад костелу схожий на фасад церкви Дель Джезу у Римі. На підведеній стіні знаходиться «Голгофа» - комплекс з трьох скульптур XVIII століття. Головний вівтар – зразок одного з найбільших у Польщі витворів дерев’яного різьблення.

Джерело 1 

Джерело 2

В стіні костелу багато століть назад вмурований камінь, який зараз захищений гратами. Над ним напис: «стопа королеви Ядвіги». Згідно легенди, ця мудра і добра владичиця, пізніше свята, у супроводженні світи відвідала будівництво костелу. Вона звернула увагу на працівника, якій був дуже засмучений, і спитала його про причину смутку. Він відповів, що його дружина хворіє і йому немає чим заплатити лікарю. Тоді королева поставила ногу на камінь, відстібнула з туфлі золоту пряжку і віддала її каменотесу.

Коли вона пішла, на камені, як на м’якої глині, відкарбувався її слід. Будівельники обтесали цей камінь і вмурували у стіну костелу. Поряд вибита дата – 1390 рік. Цей камінь досі знаходиться на цьому місці во славу доброго серця королеви Ядвіги.      

Джерело тексту і фото