Майдан Незалежності

Хронологія подій на площі

До кінця Х століття ця місцевість, як і весь теперішній Хрещатик, звалася Перевісищем і була болотом. Там, де тепер починається Софійська вулиця, була Лядська брама, що вела до верхнього міста.

На території майдану в ХVІІІ столітті збудували кам'яні фортечні мури та так звані Печерські ворота, які існували до 1833 року.

В кінці XVIII  — на початку XIX століття являв собою пустир — так зване Козине болото.

В 1730-х роках тут з'явилися перші дерев'яні, а в 1750-х — кам'яні будинки.

До 1871 року на площі (яка тоді звалася Хрещатицькою) був ринок, відбувалися циркові вистави, гуляння.

1876 рік — після спорудження Міської думи (архітектор О. Я. Шілле, зруйнована у вересні 1941 року радянськими радіокерованими мінами) площа дістала назву Думської.

1850-ті роки — на площі збудували будинок Дворянського зібрання (арх. О. В. Беретті; тепер на його місті будинок Федерації профспілок України).

У будинку Гудовського, що до 1979 року стояв між вулицями Малою Житомирською і Михайлівською, 1859 року жив Т. Г. Шевченко.

В одному з приміщень будинку Міської думи деякий час працювала Рисувальна школа М. І. Мурашка.

1912 року — поблизу площі побудовано Хмарочос Гінзбурга, перший хмарочос України.

Вересень 1913 року — перед будинком Міської думи урочисто відкрили пам'ятник Петру Столипіну (демонтований 16 (29) березня 1917 року)

Лютий 1919 року — у будинку № 2 працювала радянська комендатура Києва, що її очолював М. О. Щорс.

Березень 1919 року — Думську площу перейменовано на Радянську.

1922 рік — на площі встановили пам'ятник К.Марксу (скульптор Й. М. Чайков; у 1930-х роках демонтований).

1935 рік — Радянську площу перейменували на площу імені Калініна (на честь першого голови Верховної Ради СРСР М. І. Калініна; у 1977—1992 роках його ім'я мала Михайлівська площа).

У 1941—1943 роках під час нацистської окупації площа мала назви Думської і Майдан імені 19 вересня.

1961 рік — відкрито 16-поверховий готель «Москва» (2001 року перейменовано в готель «Україна»).

1976—1977 роки — площу реконструювали та перейменували на честь Жовтневої революції.

17 грудня 1976 року була відкрита станція метро «Площа Калініна» (з 17 жовтня 1977 року — «Площа Жовтневої революції», з 26 серпня 1991 року й донині — «Майдан Незалежності»)

1977 рік — на площі встановили монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції (демонтований 1991 року).

У 1989 році обвалилися колони порталу Київського головпоштамту, внаслідок трагедії загинуло 11 чоловік.

1991 рік — площа дістала сучасну назву на честь проголошення Україною державної незалежності. Слід відмітити, що в побуті назва Майдан незалежності використовувалася вже з 1990-го року, ця назва виникла завдяки великій кількості мітингів на підтримку незалежності України, що проводилися на площі в 1989—1991 роках, тож офіційне перейменування лише затвердило народну назву.

2001 рік — зробили реконструкцію площі (встановили ряд пам'ятників, зокрема Монумент Незалежності, відкрили підземний магазин «Глобус», ліквідували великий фонтан — так звану «Рулетку»).

Взимку 2000—2001 роках на Майдані відбувались акції протесту «Україна без Кучми», у 2004 році він став центром Помаранчевої революції. Джерело

Площа у 1900-ті роки:

Площа у 1980-ті роки:

Площа у 2000-ні роки:

Монумент Незалежності

Це пам'ятник, присвячений незалежності України. Монумент розташовано у центрі Києва на Майдані Незалежності.

Стилістично представлє собою суміш українського бароко та ампіру. Монумент побудовано в композиційному центрі Майдана Незалежності у Києві на честь 10-річчя незалежності України у 2001 році. Представляє собою колону, увінчану фигурою жінки (Берегині) з калиновою гілкою в руках, висота монументу — 62 метри.

Колона облицьована білим мармуром, привезеним з Італії, усередині неї залізобетонний каркас. Вона стоїть на постаменті у вигляді християнського храму, виконаному в стилі українського бароко. На колоні стоїть статуя дівчини, Оранти України, одягнена в український національний костюм, яка тримає в руках калинову гілку. Окремі елементи скульптури — калинова гілка, орнамент на одязі й стрічки вінка покриті золотом. Маса скульптури з литої бронзи — близько 20 тонн. Щоб забезпечити безпеку монумента при будь-яких можливих природних катаклізмах інженери при будівництві статуї використовували технічні механізми схожі з тими, що використовувалися в монументі Батьківщина-Мати. Щоб через вітрові навантаження або в наслідку землетрусу не порушилася стійкість скульптури, під нею, у середині колони, підвішений своєрідний маятник вагою півтори тонни, який гасить коливання коли вона піддається зовнішньому впливу. Монумент може витримати ураган, які в стані зривати дах у будинків і перевертати автомобілі. У середині колони — кручені сходи. Джерело