Спасо-Преображенський собор

Спасо-Преображенський собор був освячений 1813 року.

Ось що пише про нього Вікіпедія.

Історія створення Спасо-Преображенського собору доволі насичена. Фактично відразу після облаштування Фортеці Святої Єлизавети всередині XVIII століття у цих краях з'являються переселенці, в тому числі і старообрядці. Селитися їм тут дозволило керівництво фортеці. Вже за 100 років, а саме у 1850—1860-х роках основна маса старообрядців перейшла в православ'я. Парафіяни, прийнявши православну віру, почали передавати до нових храмів свої цінності — утвар, ікони. 1798 року дерев'яна церква згоріла. Причина пожежі невідома. 1799-го на її місці за проектом і планом Кіндрата Парфенова було збудовано кам'яну п'ятиглаву двоповерхову церкву. На жаль, її було спроектовано без ведення відповідної документації і як наслідок — з неналежним дотриманням технічних умов, відтак, як і передбачалося, за якийсь час церква розвалилася.

Згодом, уже на початку 1810-х рр. було розпочато нове будівництво кам'яної церкви, на цей раз офіційно і з додержанням необхідних правил будівництва. Церква була одноповерховою, трьохглавою. Будівництво (власне перебудову) закінчено і освячено храм 1813 року — дата, що відтоді є офіційною для відзначення річниць собору (т.ч. 2013 року Спасо-Преображенський храм святкуватиме 200-ліття свого заснування).

До храму приїжджало багато знатних осіб, серед яких — російський імператор з родиною, який приїхав на повторне освячення 100-літнього храму (1913 рік).

У радянський час, коли боролися з релігією, собор припинив свою діяльність як культова споруда. А 1965 року в його стінах було відкрито міську картинну галерею. Власне це і допомогло зберегти церкву від руйнації як такої.

З проголошенням незалежності України господарем Спасо-Преображенської церкви 1992 року знову стала релігійна громада УПЦ МП, і відтоді служби в ньому не припиняються. Але перші богослужіння по великій перерві пройшли в церкві ще 1991 року. Після відновлення служб у 1991 році храм не тільки прикрасився зовні, але й став притулком для багатьох святинь.

Спасо-Преображенський собор прийняв на вічний спочинок покійних архієпископа Кіровоградського і Олександрійського Василія та обласного благочинного протоієрея Всеволода Затовського.

31 грудня 2006 року в Спасо-Преображенській церкві Божественну літургію очолив єпископ Кіровоградський і Олександрійський Пантелеімон. Після служби був відслужений подячний молебень не тільки на честь закінчення 2006 року, але й з нагоди святкування 15-ліття відродження церкви після того, як вона з картинної галереї була знову перероблена під храм. На молебні були присутні настоятелі Покровської, Єлисаветградської храмів, а також собору на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Спасо-Преображенський собор є важливою складовою у розвитку духовної культури населення Кіровоградського краю. Недільна школа разом з єпархіальним управлінням і організацією «Православна Просвіта» регулярно проводять Преображенські читання, катехізаторські курси для священнослужителів єпархії, семінари, конференції, а також благодійні акції.