Гора Тотоха

Енергетичний центр України, одне з найпотужніших Місць Сили, що може зрівнятися з Тибетом і Алтаєм, городище доби раннього заліза, місце де знаходилася легендарна столиця русичів Голунь, пристань на колись судноплавній річці Хоробра, штучно створений вал стародавнього поселення, що переходить у природне узвишшя, природний пагорб – це все про Тотоху.

Що тут правда, а що легенда напевно сказати важко. Дані офіційної науки досить мізерні – археологічна розвідка 1972 року виявила матеріал доби раннього заліза (7- 6 ст. до н. е.), але чи було там селище чи культове місце встановити не вдалося.

Проте археологічні дослідження околиць Медвина, в тому числі розкопані кургани доби бронзи (II ст. до н. д.), поселення та курган ранньоскіфського періоду (кінець VII ст. до н. д.), а також численні знахідки краєзнавців (залишки посуду, керамічні фігурки, наконечники стріл, деталі кінської упряжі тощо) свідчать про те, що ця територія була заселена з часів трипільської культури (кінець VI – початок III тисячоліття до н. д.), а сама гора в різні часи приваблювала до себе людей.

І зараз завдяки цим легендам, чуткам і повір’ям гора вабить до себе. Багато хто вірить, що на ній можливо зцілитися від багатьох захворювань. Перебування на Тотосі уможливлює відновлення енергетичної структури людини, яка зазнає постійних руйнувань через стреси, техногенні й інші негативні впливи.

З власних відчуттів можу зазначити, що місце це надзвичайно позитивне. Тут приємно бути. Після відвідування Тотохи спостерігається прилив сил, відчуття бадьорості та просто гарні самопочуття й настрій (і це з урахуванням менше ніж чотиригодинного сну минулої ночі – бо довелося вставати о четвертій годині ранку аби встигнути на автобус який їде сюди 2,5 години))).

Біля підніжжя Тотохи є джерело, вода його за легендою має цілющу силу, але дію цієї води ми на собі не перевіряли.

Відвідавши Тотоху варто прогулятися на схід стежкою, що веде через гай (метрів 150). Тут знаходиться ще одне Місце Сили. Впізнати його дуже легко – це рівна площадка на якій колом викладена умовна огорожа сплетена з лози. Відчуття під час перебування в цьому місці також позитивні.

Вид у бік Тотохи:

Під час прогулянки на Тотоху ми стали свідками спроби демонтажу конструкції яка знаходиться на вершині гори. Наближаючись до місця побачили як на гору заїхала вантажівка і невеличкий трактор, що нас, відверто кажучи, засмутило. Припустили, що збираються щось будувати або встановлювати, а виявилося – навпаки.

Поспілкувавшись з людьми з’ясували, що це місцеві селяни вирішили прибрати звідси те чого тут не має бути. Як нам пояснив сільський голова, який керував процесом, шість років тому, без узгодження з місцевою громадою, адепти секти на ймення Рікла встановили тут каменюку, згодом додали ротонду і з рештою виклали каменем круглу площадку. На каменюці вирізьблені якісь символи, ім’я «майстра» і вказаний відтинок часу.

І справа тут не в тому, що не спитали місцевих, просто такі місця не належать якійсь окремій з існуючих релігій, учень тощо, тому жодних символів якогось окремого культу тут не має бути. Не можу з цим не погодитись. Але спроби повалити брилу, яка добряче заглиблена й зацементована в площадку, за допомогою малопотужного трактора не мали успіху. Ото ж активісти вирішили залучити з понеділка (24/10/2016р.) потужнішу техніку. Чи вдалося – повідомить наступний шукач, який відвідає це місце. Сподіваюся, що так, адже селяни були налаштовані рішуче, а після демонтажу обіцяли зробити там рівнесеньку площадку – щоби все виглядало так, як кожен з них пам’ятає з дитинства, тільки лави сказали залишать.

Приємної прогулянки та гарного самопочуття!

Докладніше про Тотоху тут:

wiki

samumray

medvin