Змієві вали Київщини. Південна ділянка.

Південна ділянка валу біля села Круглик, що тягнеться від заплави р.Сіверка і закінчується у луговій заплаві Дніпра.

Видео на Ютубе: https://www.youtube.com/watch?v=Ho7dPEl4f3s&feature=youtu.be

Умовне з'єднання південної і північної ділянок валу зараз під водою штучного круглицького ставу. Вали були побудовані імовірно скіфами у VI-V ст. до н.е. для захисту цілої низки поселень-городищ, а саме:

• "Малого",
• "Великого"
• і "Круглого" Ходосівських городищ,
• а також зовсім не досліджене городище, що було знищене будівництвом котеджного містечка "Маєток".

Південна ділянка, на відміну від північної, була відновлена за часів Київської Русі і слугувала для оборони від Дикого поля південних рубежів Києва.

Змієві вали скіфської доби розташовані підковою і охоплюють територію загального городища-сховища площею 2000 га і тягнуться на відстань 12 км. Дуже ефективна оборонна споруда.

Під час навали загарбників, люди з навколишніх поселень, лук і полів, разом із худобою, реманентом та іншим майном ховалися під захист валів до городища-сховища, і разом з постійними мешканцями, а можливо і військовою залогою чинили опір ворогам. Кочова кіннота своєю лавою впиралася у нездоланну для неї перешкоду - земляні вали, які разом із частоколом були заввишки понад десять метрів. Вона була вимушена рухатися уздовж валу, шукаючи проходу і потрапляючи таким чином під обстріл стрілами, камінням з пращ та інших пристроїв захисників городища, поступово втрачаючи силу натиску і воїнів доти, доки не втрапляла у заплаву річки Сіверки до суцільного болота. Якщо, навіть у посушливі роки, або взимку по кризі їм і вдавалося перейти через болото, то на тому боці їх знову чекала вже північна ділянка валу і вони були вимушені ходити по колу уздовж валів, знову ж таки втрачаючи під обстрілом коней і людей.

Джерело