м. Чернівці. Анотаційна дошка на вул. митрополита Гакмана.

Він ледь не довше всіх владик – близько 38 років – очолював Православну церкву  в краї. Йому, вихідцю із християнської сім’ї із маленького буковинського села Васлововці під Чернівцями, судилося стати в багатьох історичних починаннях  першим. Він був першим  українцем, який зайняв єпископську кафедру в Чернівцях: його попередники вихідці із румун, сербів. Євгеній Гакман приймав безпосередню участь у встановленні місцевого самоуправління в краї. Цісарським наказом його назначили першим маршалком( головою) Буковинського сейму, і Гакман урочисто відкрив першу сесію, яка почалась 6 квітня 1861р. На цій почесній посаді він перебував на протязі 1861-1863 рр. і до кінця життя залишався депутатом сейму.

Маючи значний достаток, владика, тим не менше, на протяжності всього життя притримувався настанов Христа своїм учням не залежить від земних благ. Значну суму Євгеній Гакман заповів на будівництво кам’яної церкви в рідному селі, щорічно жертвував гроші на допомогу нужденним краянам (співгромадянам). У зв’язку з цим міська рада постановила в ознаменування заслуг владикі перед  містом перейменувати вулиці Ізабелли біля кафедрального собору на вулицю Єпископа Гакмана. По-німецьки ця назва звучала як  Bischof-Hakmanngasse. Вулиця Єпископа Гакмана існувала і в румунський період – як strada Episcopul Hacman.

Джерело 

Гакмана 7