Памятник на месте расстрела 19 советских военнопленных в г.Харькове

Источник_1, Источник_2, Источник_3

21 августа 2003 года в Харькове на территории средней школы № 43, что возле Салтовского шоссе, был открыт обелиск 19 советским воинам, которые в марте 1943 года  были взяты в плен и расстреляны эсэсовцами на этом месте.
Инициатором увековечивания памяти погибших красноармейцев был ветеран Великой Отечественной войны, участник освобождения Харькова Яков Тихонович Барильник.

Кто они, эти воины?

 Мельник В. На цьому місці шістдесят років тому ... / В. Мелдьник // Слобід.- 2003.- 22 серп.- (До 60-річчя визволення Харківщини від німецько-фашистських загарбників).

 «Як відомо, перше визволення Харкова здійснювалось частинами військових з'єднань, які забезпечили розгром фашистів під Сталінградом. 16 лютого 1943 року над Харковом знову замайорів червоний прапор.

Гітлер був розлючений як нищівною поразкою німецьких військ під Сталінградом, так і тим, що наступ Червоної Армії, який почався з-під його стін, продовжувався. Тому він негайно прилетів у Запоріжжя, де зібрав командний склад військ і наказав їм за будь-яку ціну зупинити наступ Червоної Армії, відкинути її на рубежі Сіверського Дінця для того, щоб влітку почати новий потужний наступ. Для здійснення цього плану з Бельгії під Харків були перекинуті дві танкові дивізії СС, які разом з іншими військами почали витісняти наші частини. Харків був окупований вдруге, і цього разу есесівцями. Наказ Гітлера був – червоноармійців, які дійшли сюди з-під Сталінграду у полон не брати, а розстрілювати на місці. Так сталося і з воїнами біля шляху на Салтів...

Свідками цього вбивства були Петро Павлович Камишев і його брат Іван (той самий, хто став Героєм Радянського Союзу). На власні очі з вікна свого будинку вони бачили, як червоноармійців розстріляли і скинули в траншею. А ввечері вони угледіли, як з неї виповзли двоє і сховались в одному із ближніх будинків. Вночі хлопці принесли їм їжу, цивільний одяг і солдати, один з яких був поранений, наступного вечора пішли...»

Такая вот история этого памятника. Он расположен на территории СОШ № 43 (Салтовское шоссе, 123).