м. Львів. Ґлячівська кам'яниця

Будинок на пл. Ринок, 12 (охор. №326/11) розташований на території Державного історико-архітектурного заповідника, в лінійній забудові південного боку ринкової площі. Кам'яниця побудована у ХVІ ст. Тоді власником кам'яниці був радник Йодок Ґляч. Звідси походить назва "Ґлячівська кам'яниця".

Історія

Кам'яниця згадується істориком Діонісієм Зубрицьким у його хроніці під 1582 р. Юсту Ґлячу належав фільварок Юстґлячівка при Стрийській дорозі (тепер на його місці простяглася вул. Хуторівка). У 1870-х власниками будинку були Самуель Фішер (Samuel Ficher) та Сімхе Менкес Райхер (Simche Menkes Reicher). У 1872 р. за проектом архітектора Юзефа Енґеля (Józef Engel) поновлено дахове покриття в офіцинах, а у 1881 р. за проектом цього ж архітектора проведена реконструкція даху основної частини будинку (тоді встановлено світловий ліхтар для освітлення сходової клітки).

У 1890-х рр. будинок належав Реґіні Ціммель (Regina Zimmel). На початку ХХ ст. будинок належав професору Бертольду Фрухту (Bertold Frucht) та його дружині Рахелі Фрухт (Rachel Frucht). У 1907 р. на їхнє замовлення архітектор Артур Шлеєн (Artur Schleyen) виконав проект добудови лівої чотириповерхової офіцини.  У 1908 р. на кошти професора Бертольда Фрухта архітектор Генрик Орлеaн (Henryk Orlean) виконав проект реконструкції головного фасаду, а в наступному році – додаткові плани на будівництво чотириповерхової офіцини. У 1930-х рр. власником будинку був Абрагам Шутц (Abraham Schutz).

Архітектура

Будинок зведений на південному боці пл. Ринок, в лінійній забудові. Побудований з каменю та цегли (фундаменти з кам'яних блоків), тинькований, чотириповерховий. Зберіг первісну планувальну структуру з характерним асиметричним плануванням. Частина приміщень першого поверху перекрита хрестовими та півциркульними склепіннями з люнетами.

Вистрій головного фасаду зберіг елементи ренесансу. Вікна другого і третього поверхів прикрашені ренесансними профільованими обрамуваннями, над якими поміщені лінійні сандрики. Над вікнами третього поверху поміщені оригінальні ренесансні гротескові маскарони. Будинок завершений аттиком. Незважаючи на перебудови ХІХ ст. будинок зберіг середньовічну планувальну структуру будинку та ренесансний характер фасаду.

Джерело тексту